Ненько моя, вишня, чи я в тебе лишня

— Ненько моя, вишня, чи я в тебе лишня?

Що ти мене сюди дала, де я непривишна?

— Хоч привишна, непривишна — треба привикати,
У розкошах родилася, вчися горювати!

— Ти думаєш, ненько, що я одреклася?
Од святої до покрови у строк найнялася!

Ти думаєш, ненько, що я тут паную?
Прийди, прийди подивися, як я тут горюю.

Ти думаєш, ненько, що я тут не плачу?
За дрібними слізоньками роботи не бачу.

Ти думаєш, ненько, що тут гарно жити?
Прийди, прийди подивися, як гірко служити!

Ні допити, ні доїсти, ні сісти спочити,
Послідньому ледачому трудно догодити.

Чи ти, ненько моя, пшениці не жала,
Що ти мене маленького в криницю не втопила?

Чи ти, ненько моя, води не носила,
Що ти мене маленькою в криницю не втопила?

Що ти, ненько моя, діжі не місила?
Чом ти мене маленького в тісті не вмісила?

Чи ти, ненько моя, таких кумів брала?
Чи ти мене, ненько моя, в барвінку не купала?

— Тоді я, дитя моє, тебе проклинала,
Як на гору йшла, тебе несла, ще й води набрала.