Задзвонили вночі ключі, понад море йдучи

Задзвонили вночі ключі, понад море йдучи;

Заплакали два ледіні, до цісаря йдучи.

Ой не плачте, ледіники, права вам дорога,

Доріжечка мурована до самого Львова.

Доріжечка мурована, мости споріжені;

Відси ішли в кучериках, відти — пострижені.

Ой вже мости споріжені, набиті підлоги,

Пішли наші кучерики панам попід ноги.

А чиї ж то кучерики по помостах наго?

Але ж тото кучерики ледіника мого.

А ходила дівчинонька, ходила по ринку

Та збирала кучерики в шовкову хустинку.